Прояви захворювань, які виникають у томі місці, на якому ми сидимо, настільки ж багатогранні та барвисті, настільки й незручні та глибоко інтимні. Саме тому поділитись своїми переживаннями та побоюваннями з чужою людиною, хай навіть з лікарем-професіоналом, це вчинок близький до подвигу. З іншого боку, невідомість завжди насторожує та трохи лякає. Мета лікаря за допомогою консультації пояснити та розставити крапки над «і».
Консультація проктолога включає в себе детальну та уважну розмову з пацієнтом, огляд як зовні, так і дослідження прямої кишки пальцем. За необхідності може бути проведена процедура PRS – ректороманоскопія ( огляд за допомогою світловолоконного апарату).

Зрозуміло що для огляду необхідна спеціальна підготовка. Одним з найефективніших, найбезпечніших та найбільш економічно вигідних способів підготовки, безумовно є очисна клізма. Для підготовки необхідно напередодні пообідати та не вечеряти (пити можна будь-які рідини) та ввечері зробити 2-3 очисні клізми об’ємом до 1,5 літра. Зранку ще одну. Для досягнення необхідного ефекту, вода повинна бути прохолодною (нижче температури тіла), клізми повинні йти одна за одною без перерв. Правильним буде положення на лівому боці з приведеними до живота колінами або колінно-ліктьове. Якщо під час постановки клізми, з’явились болі у животі спастичного характеру, необхідно випити 2 таблетки дротаверину (но-шпа).
Є випадки, коли потрібно обрати альтернативні методи підготовки. Такими методами є спеціально розроблені для підготовки до процедур пов’язаних з діагностикою у ділянці прямої кишки послаблюючі засоби (порошки та рідини), а також спеціальні клізми. Їх можна придбати у аптеці.
Такі послаблюючі препарати можуть застосовуватись для підготовки до колоноскопії, рентгену кишечника (іригографії), комп’ютерної томографії органів черевної порожнини. Послаблюючі порошки (Фортранс, Ендофальк, Діагнол, Мовіпреп, Ізіклін) необхідно напередодні дослідження прийняти, орієнтуючись на інструкцію до препарату, запити великою кількістю води.
Спеціально розроблені клізми (Енема, Нормокол) також підходять для підготовки до огляду (тільки для ректоскопії). Їх потрібно поставити одну ввчері напередодні та одну в день прийому не пізніше ніж за 30 хв до прийому.
Існують також особливості підготовки у пацієнтів з цукровим діабетом: під час підготовки треба вживати безшлакову чи малошлакову їжу (кисломолочний сир, м’ясо, рибу, шоколад, бульйони)

!!!!! Окремої уваги заслуговують пацієнти з гострим болем у задньому проході, рясними кровотечами та високою температурою. В такою разі необхідний якнайшвидший візит до лікаря. Таким пацієнтам підготовка не потрібна. Також готуватись не потрібно вагітним жінкам.

Урогенітальний хламідіоз (хламідійна інфекція) – одна з найпоширеніших патологій групи ЗПСШ. У зв'язку з особливостями клінічних проявів, труднощами діагностики та лікування, численними ускладненнями, захворювання становить значну загрозу репродуктивному здоров'ю жінки. Також, хламідії грають значну роль в розвитку патологій у плода та новонародженого.
Генітальні хламідії провокують розвиток простатиту, уретриту, орхіту, венеричної лімфогранульоми, безпліддя, хвороби Рейтера, проктиту, цервіциту, циститу, ендометриту, бартолініту, кон'юнктивіту, фарингіту, перигепатиту та ін. У новонароджених дітей хламідії можуть викликати розвиток вульвовагініту, проктиту, кон'юнктивіту, назофарингіту, риніту, артриту, пневмонії, вроджених патологій ЦНС і органів зору.
При оральному сексі з зараженим партнером захворювання може розвиватися в ротовій порожнині та горлі. Оральний хламідіоз викликає такі захворювання, як хламідійний бронхіт, фарингіт, пневмонію, ангіну та ін.
Інкубаційний період хламідійної інфекції становить від 1 тижня до 1 місяця (частіше – 10-15 днів).
Найчастіше урогенітальна інфекція вражає слизові оболонки цервікального каналу. Цервіцит протікає безсимптомно. Інші ураження органів сечостатевої системи мікроорганізмами мають деякі загальні симптоми хламідіозу.
Найбільш типові симптоми хламідіозу:
• серозно-гнійні виділення зі статевих шляхів;
• гнійні виділення з уретри вранці (“ранкова крапля”);
• кров'янисті виділення з сечовипускального каналу;
• болюче та прискорене сечовипускання;
• свербіж в області уретри та зовнішніх статевих органів;
• гіперемія та набряк вульви;
• порушення менструального циклу за типом менорагії;
• дисбактеріоз;
• болючі відчуття внизу живота, що посилюються після фізичного навантаження;
• біль і набряк одного або обох яєчок;
• неприємні відчуття під час еякуляції;
• підвищена стомлюваність і слабкість;
• підвищення температури.
Тому дуже важливо завчасно проводити обстеження!!!