1. Протягом трьох годин утриматися від сечовипускання.
2. Протягом трьох діб утримуватися від статевих контактів.
3. Протягом 14 днів не брати антибактеріальні препарати.
4. Жінкам протягом трьох днів виключити:
• спринцювання;
• постановку вагінальних свічок, мазей, тампонів;
• матеріал не можна здавати під час менструації (тільки через три дні після її закінчення).

Герпетична вірусна інфекція (ГВІ) або герпес – це ціла група вірусних захворювань. Назва «герпес» походить від грецького слова herpes - «повзучий». Ця підступна інфекція може вражати не тільки шкіру та слизові оболонки, але також центральну нервову систему (ЦНС) і внутрішні органи. Крім того, герпес може порушувати нормальний перебіг вагітності та вносить дискомфорт в статеве життя.
Типи вірусів герпесу
Сімейство герпесвірусів (Herpesviridae) налічує понад 80 представників, 8 з яких патогенні для людини:
• герпесвіруси I і II типів – віруси простого герпесу (ВПГ), HSV-1 і HSV-2;
• герпесвірус III типу – варицелла-зостер вірус (ВЗВ, VZV);
• герпесвірус IV типу – вірус Епштейна-Барр (ВЕБ, EBV);
• герпесвірус V типу – цитомегаловірус (ЦМВ, CMV);
• герпесвірус VI типу – винуватець синдрому хронічної втоми (СХВ) у дорослих пацієнтів і «помилкової краснухи» у малюків.
Герпесвіруси VII і VIII типів у даний час ще не вивчені повністю. Однак вчені припускають, що вірус VII типу може бути пов'язаний з лімфопроліферативними захворюваннями (до них відносяться деякі форми лейкозів і гемобластозів), а вірус VIII типу – з саркомою Капоші.
Найпоширеніші штами – це I і II типи, віруси простого герпесу. ВПГ-1 зазвичай зосереджений в ротовій порожнині, вражаючи також очі, шкіру. «Район проживання» ВПГ-2 – область геніталій, за що його називають урогенітальним герпесом.
Небезпека герпесвірусів полягає в тому, що вони здатні вражати практично будь-який орган або цілу систему людського організму. Доведено прямий зв'язок вірусів герпесу з виникненням онкологічних захворювань, захворювань центральної нервової системи та імунної системи. Крім того, герпес I типу може привести до проблем із зором, помутніння рогівки, розвитку більма та навіть до повної сліпоти. Урогенітальний герпес (II тип) нерідко виступає причиною безпліддя, неможливості виносити вагітність, різних дефектів і каліцтв плоду, мертвонародження або смерті дитини незабаром після народження.
В МЦ "Екомед" можна визначити: наявність антитіл до герпесу 1 і 2 типу IgМ, IgG;
ВАЖЛИВО! Наявність антитіл IgM вказує або на недавнє зараження вірусом, або на загострення хронічної форми. Ці антитіла виробляються через 4-6 днів після першого попадання вірусу в кров і циркулюють в ній 1-2 місяці.
Через півтори-два тижні з моменту інфікування з'являються антитіла IgG, які залишаються в крові на все життя.
Крім того, в лабораторії проводяться і ПЛР-дослідження, за допомогою яких можна визначити наявність в організмі не антитіл, а ДНК самих вірусів герпесу 1 і 2 типів:
• Herpes simplex virus типи 1 + 2 ПЛР (зішкріб, сеча, біоптат, змив з кон'юнктиви ока);
• Herpes simplex virus типи 1 + 2 ПЛР (плазма крові);