Приготування:
• Процедура УЗД проводиться натщесерце, тому необхідно утриматися від прийому їжі за 10-12 годин до проведення процедури;
• За 2-3 доби до проведення процедури слід дотриматися наступної дієти:
- виключити з раціону продукти, що підсилюють газоутворення в кишківнику (сирі овочі та фрукти, чорний хліб, незбиране молоко, бобові, газові напої, квашену капусту, квас, висококалорійні кондитерські вироби - торти, тістечка).
• За 2-3 дні до процедури прийняти препарати, що знижують газоутворення в кишківнику (якщо немає противопоказань): "Мезим", "Фестал", "Еспумізан" і т.п.)
!!!! Якщо пріоритетом у дослідженні являється кишечник, необхідно перед дослідженням кілька днів приймати Еспумізан або його аналоги та при проблемах з кишечником перед візитом застосувати очисну клізму. Дослідження кишечника у комплексі з черевними органами проводить лише лікар Зубко Віталій Олександрович
• Не рекомендовано палити до дослідження.
• Якщо Ви приймаєте лікарські засоби, попередьте про це лікаря УЗД.
• Не можна проводити дослідження після гастро- і колоноскопії.
Підготовка до УЗД сечового міхура передбачає відмову за кілька днів до обстеження від вживання їжі, що спричиняє надмірне газоутворення. Мінімум за годину до дослідження потрібно випити не менше, ніж один літр негазованої води, щоб наповнити сечовий міхур і краще візуалізувати його стінки. У жінок трансабдомінальне та трансвагінальне (гінекологічне) УЗД робиться на повний сечовий міхур. У чоловіків за трансректального способу дослідження необхідно наповнити сечовий міхур та спорожнити кишечник.
Інформація:
Урогенітальний хламідіоз (хламідійна інфекція) – одна з найпоширеніших патологій групи ЗПСШ. У зв'язку з особливостями клінічних проявів, труднощами діагностики та лікування, численними ускладненнями, захворювання становить значну загрозу репродуктивному здоров'ю жінки. Також, хламідії грають значну роль в розвитку патологій у плода та новонародженого.
Генітальні хламідії провокують розвиток простатиту, уретриту, орхіту, венеричної лімфогранульоми, безпліддя, хвороби Рейтера, проктиту, цервіциту, циститу, ендометриту, бартолініту, кон'юнктивіту, фарингіту, перигепатиту та ін. У новонароджених дітей хламідії можуть викликати розвиток вульвовагініту, проктиту, кон'юнктивіту, назофарингіту, риніту, артриту, пневмонії, вроджених патологій ЦНС і органів зору.
При оральному сексі з зараженим партнером захворювання може розвиватися в ротовій порожнині та горлі. Оральний хламідіоз викликає такі захворювання, як хламідійний бронхіт, фарингіт, пневмонію, ангіну та ін.
Інкубаційний період хламідійної інфекції становить від 1 тижня до 1 місяця (частіше – 10-15 днів).
Найчастіше урогенітальна інфекція вражає слизові оболонки цервікального каналу. Цервіцит протікає безсимптомно. Інші ураження органів сечостатевої системи мікроорганізмами мають деякі загальні симптоми хламідіозу.
Найбільш типові симптоми хламідіозу:
• серозно-гнійні виділення зі статевих шляхів;
• гнійні виділення з уретри вранці (“ранкова крапля”);
• кров'янисті виділення з сечовипускального каналу;
• болюче та прискорене сечовипускання;
• свербіж в області уретри та зовнішніх статевих органів;
• гіперемія та набряк вульви;
• порушення менструального циклу за типом менорагії;
• дисбактеріоз;
• болючі відчуття внизу живота, що посилюються після фізичного навантаження;
• біль і набряк одного або обох яєчок;
• неприємні відчуття під час еякуляції;
• підвищена стомлюваність і слабкість;
• підвищення температури.
Тому дуже важливо завчасно проводити обстеження!!!
